По перше, не можна було порушувати цілісність землі — копати ями, а по-друге, півроку її було проморожено. І тому тіла просто залишали на землі, прикривши гілками та деревами, або під кам'яною кладкою. Споруджували і мунхан — зруб з колод над покійним. Повітряному чи небесному похованню піддавали немовлят.
При вході до бурятської юрти не можна наступати на поріг юрти, це вважається неввічливо. У старі часи гість, що настав навмисне на поріг, вважався ворогом, який оголошує про свої злі наміри господареві. Зброю та поклажу, на знак своїх добрих намірів, треба обов'язково залишити зовні.
У бурять є приємна традиція обдаровувати почесного гостя. Не можна відмовлятися від подарунка, і добре теж подарувати щось господарям. Подарунок – це знак поваги до вас, але це знак вашої поваги до господарів. Про це звичай каже бурятське прислів'я: «Руки, простягнуті з подарунком, назад із подарунком не забирають».