seraglio — «огороджене місце, звіринець») — закрита житлова частина палацу або будинку, в якій жили дружини мусульман. Відвідування гарема дозволено лише господареві та його близьким родичам. Жінки при гаремі називалися хура́м.
Потрапляючи в гарем, дівчата отримували інше ім'я. Вибираючи наложницю на ніч, султан посилав їй подарунок (часто шаль або перстень). Після цього її відправляли в лазню, одягали в гарний одяг і відправляли до дверей спальні султана, де вона чекала, поки султан не ляже в ліжко.
Спочатку гарем призначався для утримання рабинь, оскільки за дружину брали дочок християнських правителів із сусідніх держав. Але після правління Баязида II (1481-1512) ця традиція змінилася, і дружин султани стали вибирати із мешканок гарема. Безумовно, головним гостем гарема був султан.