1. Громадянин, який внаслідок психічного розладу не може розуміти значення своїх дій або керувати ними; може бути визнаний судом недієздатним у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Над ним встановлюється опіка.
Недієздатність — нездатність громадянина своїми діями набувати та здійснювати цивільні права, створювати собі цивільні обов'язки та виконувати їх. Людина, як правило, вважається недієздатним через недосягнення певного віку чи внаслідок психічного розладу.
Недієздатний людина не може самостійно вчиняти угоди, від імені це робить опікун. Опікун має право на користь підопічного розпоряджатися коштами, що виплачуються на утримання недієздатного.