Що означає слово дурень у давніх слов'ян?

Етимологічний словник зауважує, що слово дурень утворено за допомогою суфікса -як від давньоруського дурий – дурний, є загальнослов'янським словом індоєвропейського характеру

«Дурня» – означає «твердий та міцний». У старовину іноді теж говорили слово «дурниця», причому ставилося воно часто до чоловічої статі. «О, яка фігура важлива, так дурниця дурою», – бурчали старі.

Філологи вважають, що «дурень» стався від праїндоєвропейського слова * dur (кусати, жалити) і спочатку позначав «укушеного», «ужаленого», потім трансформувався в «шаленого, божевільного, хворого» (від укусу), а потім став означати «дурного, дурного».

Споконвічне російське слово, похідне від «дурний» – тобто «дурний». Вихідне значення слова «дурень» – «Ужалений, спокусений», потім – «шалений, божевільний, хворий» (від укусу) і так далі аж до «дурний, дурний».