ЕКЗАЛЬТОВАНИЙ, -а, -е; -ван, -ванна, -ванно. Перебуває у вкрай збудженому чи захопленому стані. Княгиня продовжувала займатися його перевихованням із усім захопленням екзальтованої жінки. Салтиков-Щедрін, Господа ташкентці.
Екзальтація (Лат. exaltatio «Підйом, наснагу») – підвищений настрій з відтінком неприродної захопленості. У високій мірі посилене роздратування психічної сфери; проявляється у вигляді мрійливого настрою, то безмежного наснаги.
Екзальтацією називають вкрай збуджений, насамперед захоплений стан. Натхненими бувають багато, при цьому далеко не кожного футбольного вболівальника після голу улюбленої команди можна назвати екзальтованим. Головне тут те, що особливої причини для радості у екзальтованої людини може не бути.
Поняття екзальтованості Екзальтованість – це особливість сприйняття особистості, для якої характерною є яскрава та емоційна поведінка. Воно може мати епізодичний характер, і називається така реакція екзальтацією. Наприклад, коли людина пустила сльозу від радості під час зустрічі після тривалої розлуки.