فقه – розуміння, знання) – мусульманська доктрина про правила поведінки (юриспруденція), а також комплекс суспільних норм (мусульманське право у широкому розумінні).
На відміну від спростування, що мали відверто полемічний характер, акіда являла собою стислий, чіткий текст прокламативного характеру, в якому викладено позицію догматичної школи або окремого автора в основних питаннях ісламської догматики та права (фікх).
Абу́ 'Абдулла́х Мухаммад ібн Ідріс аш-Ша́фі'і (араб. أبو عبد الله محمد بن إدريس الشافعي; 28 серпня 767, 20, 28) і третій із чотирьох імамів сунітських шкіл. Засновник та епонім шафіїтського мазхабу.
Різниця між науками «фікх» та «усуль аль-фікх» Фікх ділиться на два основні розділи: 1) ібадат: намаз, закят, піст, хадж; 2) муамалят: сімейне право, торговельні відносини, кримінальне право, державне право, міжнародні відносини…