Туалет приміщення для відправлення природних потреб (сечовипускання та дефекації). Туалет – вбрання, одяг (напр. вечірній туалет). Туалет – впорядкування свого зовнішнього вигляду, одяг одягу (напр.
Слово «туалет» виникло у XVII столітті у французькій мові як зменшувальне від toile – «полотно», «полотно». Спочатку туалетом називали затишне місце, де можна було привести себе до ладу. Зазвичай це був столик із дзеркальцем, гребенями тощо.
Слово походить від фр. toilette, «маленьке полотно», від toile «полотно, полотно», спочатку означало перукарську накидку на плечі під час стрижки.
Вбиральня походить від слова «убір», що означає сукню, вбрання, а ще так ніколи називали театральні чи циркові гримерки. Карльхен, дзвонять, — сказала чистенька стара німкеня, виходячи з-за своєї каси і відчиняючи двері до вбиральні, де одягався приборкувач (А. Купрін).