Найзагальніший мотив щедринських казок — це думка про непримиренність інтересів трудового народу та його експлуататорів. Одна з найвідоміших казок Щедріна – «Повість у тому, як один мужик двох генералів прогодував». Використовуючи прийом фантастики, письменник переносить двох генералів на безлюдний острів.
Важливою відмінністю щедринського казки від народної є історичність. Салтиків–Щедрін використовує вирази свого часу, канцеляризми, публіцистичні фрази та іноземні слова. Щедрінські казки відрізняються використанням езопової мови та гротескною загостреністю образів.
Казки Салтикова–Щедріна залишаються актуальними до цього дня, адже в них порушуються вічні для Росії теми. Це стосунки селян і панів, безволі російської простої людини, дурість і жорстокість влади тих, хто притримує та інші вади.