В даний час існують методи, які дозволяють уникнути розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників або зменшити його прояви: Вибір стимуляції овуляції протоколу з антагоністами. Індивідуальний підбір дози препаратів для стимуляції овуляції. Заміна тригера овуляції у протоколі з антагоністами.
Для того щоб уникнути розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників застосовують такі профілактичні заходи: відмова від стимуляції овуляції або зниження дози гормональних препаратів, скасування пересадки ембріонів, їх кріоконсервація і перенесення в матку в наступних природних циклах.
При тяжкому перебігу СГЯ застосовують внутрішньовенні вливання розчинів поліглюкіну, реополіглюкіну та інших препаратів для зниження ризиків виходу плазми в черевну порожнину та легені. Внутрішньовенне введення глюкокортикостероїдів дозволяє зменшити проникність стінок судин.
Після пункції використовуються інфузійні препарати та інші лікарські засоби для зниження ризику гіперстимуляції яєчників. І у разі виникнення раннього синдрому відразу після пункції фолікулів та забору великої кількості яйцеклітин, приймається рішення про кріоконсервацію ембріонів.