Анчар – Це втілення світового зла, його символ. Вірш є свого роду філософською алегорією відповідальності всіх і кожного за те зло, яке твориться на світі.
У вірші "АнчарА. С. Пушкіна розповідається про те, як у пустелі стояло дерево анчар. Виросло на сухій землі, без вологи, воно було отруйне.
У 1828 році проти Пушкіна порушили справу за звинуваченням у написанні протиурядового твору «Андрій Шеньє» та безбожної поеми «Гавриіліада»: ці обставини особистого життя і стали приводом для створення алегоричного вірша «Анчар».