Аеробне дихання – основний процес катаболізму (енергетичного метаболізму) багатьох прокаріотів. При аеробному диханні донором водню чи інших електронів зазвичай є органічні (рідше неорганічні) речовини, а кінцевим акцептором електронів – молекулярний кисень.
Аеробне дихання може відбуватися лише у присутності кисню. Під час аеробного дихання реагенти кисень і глюкоза перетворюються на продукти діоксид вуглецю, воду та АТФ. Ці продукти утворюються під час аеробного дихання протягом трьох етапів: гліколізу, циклу лимонної кислоти та окисного фосфорилювання.
Аеробне дихання – Це процес, при якому організми використовують кисень для перетворення палива, такого як жири і цукру, в хімічну енергію. Порівняно, анаеробне дихання не використовує кисень.
При аеробному диханні останнім акцептором водню є кисень, і тому кінцевим продуктом окислення є вода. При анаеробному диханні до останніх акцепторів водню відносяться інші речовини, що утворюються у процесі бродіння субстрату.