наявність 2 та більше осіб (форма співучасті); наявність зброї (озброєність); стійкість та згуртованість; спеціальна мета створення – вчинення нападів.
Будучи різновидом організованої злочинності, бандитизм небезпечний тим, що члени банди озброєні і, здійснюючи напади на громадян та організації, завжди готові застосувати зброю, чим становлять особливу загрозу суспільству.
Офіційне поняття бандитизму було дано у Постанові ВЦВК від 20 червня 1919 р. «Про вилучення із загальної підсудності у місцевостях, оголошених на військовому стані» – бандитизм розумівся як «участь у зграї, що склалася для вбивства, розбою та пограбувань» [2].