Демієлінізуючі захворювання – аутоімунні хвороби, при яких руйнується мієлін білої речовини центральної або периферичної нервової системи. Захворювання викликано взаємодією зовнішніх (віруси, інфекції, інтоксикації, особливості дієти, стрес, погана екологія) та спадкових факторів.

Демієлінізація завжди проявляється неврологічним дефіцитом. Ця ознака свідчить про початок процесу руйнування мієліну. До нього входить і імунна система. Атрофуються тканини мозку – спинного та головного, а також спостерігається розширення шлуночків.

Демієлінізуючі захворювання ЦНС – це група патологій, при яких відбувається пошкодження мієлінових оболонок трактів головному та спинному мозку. У разі пошкодження оболонок мієліну, передача імпульсів по трактах сповільнюється або взагалі не відбувається, призводячи до розвитку неврологічної симптоматики.

Демієлінізуючі захворювання можуть викликатись генетичними факторами, збудниками інфекцій, аутоімунними реакціями, а також іншими невідомими факторами.