Мієлодиспластичний синдром – порушення функції гемопоетичних стовбурових клітин, що призводить до клональної проліферації аномальних гемопоетичних стовбурових клітин. Захворювання зазвичай проявляється анемією (найчастіше), лейкопенією та/або тромбоцитопенією. Часто розвивається трансформація у гострий мієлолейкоз.

При неагресивних формах МДС середній показник виживання становить понад 5 років. Для тяжких випадків недуги медіана виживання – 9-18 місяців.

МДС трапляється досить рідко – 3-5 випадків на 100 тисяч населення.Виділяють 3 основні способи лікування:

  1. Високоінтенсивна терапія, що включає пересадку стовбурових клітин та поліхіміотерапію. …
  2. Низькодозна хіміотерапія в комбінації із замісною та імуносупресивною терапією. …
  3. Симптоматичне та підтримуюче лікування.

Рефрактерна цитопенія з мультилінійною дисплазією (РЦМД) – один із видів мієлодиспластичного синдрому, при якому через порушення дозрівання паростків крові у пацієнта знижено два або всі три основні складові елемента крові: гемоглобін, лейкоцити та тромбоцити.