У філософії науки: концепція, згідно з якою фундаментальні закони природи мають імовірнісний характер, а випадок є не лише рівноправною по відношенню до необхідності сутністю природи, а й фундаментальнішою…
Діалектикаякщо коротко — філософія протиріччя. Якщо більш розгорнуто, це спосіб ставлення думки до дійсності, логіка і теорія пізнання.
Діалектика (ін.-грец. διαλεκτική «мистецтво сперечатися, вести міркування» від διά «через; роздільно» + λέγω «кажу, викладаю») — метод аргументації у філософії, а також форма та спосіб рефлексивного теоретичного мислення, що досліджують протиріччя, які виявляються у мислимому змісті цього мислення.
Протиріччя 1) діалектичне — взаємодія протилежних, взаємовиключних сторін та тенденцій предметів та явищ, які водночас перебувають у внутрішній єдності та взаємопроникненні, виступаючи джерелом саморуху та розвитку об'єктивного світу та пізнання.