Фен – сильний, рвучкий, теплий і сухий місцевий вітер, що дме з гір у долину. Бора – сильний, холодний, поривчастий місцевий вітер, що виникає у разі, коли потік холодного повітря зустрічає на своєму шляху височина; подолавши перешкоду, бору з величезною силою обрушується узбережжя.
Фен (Нім. Föhn, від лат. Favonius – римського еквівалента Зефіра) – сильний, поривчастий, теплий і сухий місцевий вітер, що дме з гір у долину. Широко поширений у всіх гірських місцевостях (Кавказ, Альпи, Карпати, Гімалаї, Памір та ін.).
Фен – місцевий теплий сухий вітер, що дме часом з гір у долини. Фен утворюється при перетіканні повітря через хребти, розташовані перпендикулярно до повітряного потоку. На навітряному боці хребта виникає висхідний рух повітря, але в підвітряних схилах – низхідний вітер.
У Росії особливо сильні бори Новоросійської бухти і Геленджицької бухти (де мають північно-східний напрямок і дмуть понад 40 днів на рік), Нової Землі, берегів Байкалу. У Європі найбільш відомі бори Адріатичного моря (Трієст, Рієка та ін.).