ГДК шкідливої речовини у повітрі робочої зони – гігієнічний норматив для використання при проектуванні виробничих будівель, технологічних процесів, обладнання, вентиляції, контролю за якістю виробничого середовища та профілактики несприятливого впливу на здоров'я працюючих.
Гранична допустима концентрація (ГДК) – це максимальна концентрація домішки в атмосфері, віднесена до певного часу опосередкування, яка при періодичному впливі або протягом усього життя людини не чинить ні на неї, ні на навколишнє середовище в цілому шкідливого впливу.
Гранично допустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси, яка при щоденному впливі протягом необмеженого часу не викликає будь-яких хворобливих змін в організмі та несприятливих спадкових змін у потомства.
Гранично допустима концентрація (ГДК) – затверджений у законодавчому порядку санітарно-гігієнічний або рибогосподарський норматив.