ἐπαρχία — «область, провінція»), у християнській церкві — територіальна одиниця (церковно-адміністративний округ) на чолі з єпископом (архієреєм). Спочатку єпархія як керована єпископом область збігалася з територією міської громади, але після реформ Діоклетіана розширилася до кордонів цивільної провінції.
Єпископ (грец. ἐπίσκοπος — «наглядає», «наглядає», «дивиться»; лат. episcopus) у Християнській Церкві — священнослужитель третього (вищого) ступеня священства, також архієрей (грец.
Зміст
- 1.2.1 Алтайська митрополія
- 1.2.2 Архангельська митрополія
- 1.2.3 Астраханська митрополія
- 1.2.4 Башкортостанська митрополія
- 1.2.5 Білгородська митрополія
- 1.2.6 Брянська митрополія
- 1.2.7 Бурятська митрополія
- 1.2.8 Володимирська митрополія
Митрополія (грец. μητρόπολις) – єпископська кафедра, а також територія або місто, очолювані митрополитом. Історично, митрополією називалися різні освіти: спочатку так називали місто, яке було центром єпархії; потім єпископську кафедру, яка має у своєму підпорядкуванні кілька єпископій.