Дислокація головного мозку виникає при підвищенні тиску всередині черепа (внутрішньочерепний тиск), що призводить до зміщення головного мозку убік і вниз через невеликі, присутні в нормі отвори відносно жорстких листах тканини, що розділяють головний мозок на відділення.
Дислокація мозку – усунення одних структур мозку щодо інших. При підвищенні тиску у певному відділі мозку та черепної коробки (поява області дистензії) відбуваються процеси усунення частин головного мозку в межах субарахноїдального простору.
Дислокаційний синдром – це комплекс патоморфологічних, патофізіологічних та клінічних ознак зміщення півкуль мозку або мозочка в анатомічні внутрішньочерепні щілини та отвори з подальшим ураженням стовбура мозку.