Помірне оглушення найлегше придушення свідомості. Хворий при цьому дещо сповільнений у рухах, мови, обличчя його маловиразне, знижена здатність до активної уваги. Відзначається подовження пауз між питанням лікаря та відповіддю хворого.
У більш важких випадках наростає приголомшеність, посилюється сонливість, нерухомість, хворий перестає відповідати на питання, що ставлять навіть дуже голосно. Лише на сильні подразники, наприклад, укол шпилькою, хворий реагує гримасою болю, легким стогом, спробою відсторонитися — розвивається сопор.
Стан оглушеності – це патологічне стан психіки, серед симптомів якого виділяють підвищену емоційну чутливість до всіх стимулів із зовнішнього світу та одночасне притуплення вищої нервової діяльності. Це явище також зустрічається під назвою «синдром оглушення свідомості».
Оглушення може відбуватися внаслідок асиміляції або дисиміляції звуків за глухістю-дзвінкістю (наприклад, «гладко» [глатка]) або на кінці фонетичного слова (наприклад, «раз» [рас]). Оглушення у різних формах зустрічається у багатьох мовах, у тому числі російською.