Наглядно–образне мислення – Сукупність способів і процесів образного вирішення завдань, що передбачають уявлення ситуації та оперування образами складових її предметів, без виконання реальних практичних дій з ними.
Наочно–образне мислення дітей середнього дошкільного віку проявляється при вирішенні завдань на основі словесних описів образів, уявлень про предмети, їх властивості, сформовані завдяки практичному досвіду. Характерно вирішення пізнавальних завдань із опорою на образи пам'яті, уявлення сприйняття.
Для дітей раннього віку властивий наочно-дієвий тип мислення, у молодшому дошкільному віці формується наочно-подібний тип, а у старшому дошкільному віці дитині відкривається словесно-логічний тип мислення (хоча ведучим, як і раніше, залишається образне мислення).