Новий Завіт (грец. Καινὴ Διαθήκη) збори з двадцяти семи книг, що є однією з двох, поряд із Старим Завітом, частин Біблії. З християнської точки зору, Новий Завіт є Божим Одкровенням і є центральним відкриттям Богом Самого Себе і Своєї волі людям.
Новий Завіт складається з писань перших апостолів і перших учнів Ісуса Христа, які писали з натхнення Святого Духа. Він містить чотири Євангелії, які є свідченням Матвія, Марка, Луки та Івана про Ісуса Христа як обіцяного Месії – Спасителя і Викупителя, – а також воскреслого Господа.
Завіт – Заповіт, повчання, рада, наказ, дані нащадкам, послідовникам. Завіт, у богословсько-релігійному слововжитку — урочиста обітниця чи договір, зазвичай між Богом та людиною (людством).
Євангеліє – це книга Нового Завіту. У перекладі слово «Євангеліє» означає – добра звістка. Для нас це звістка про християнство. Образно кажучи, Євангеліє — новий «договір» між Богом і людиною, яка виконала те, що було сказано у Старому Завіті і розпочав нову епоху стосунків людства з Богом.