Епопе́я (ін. -грец. ἐποποιΐα, з ἔπος «слово, оповідання» + ποιέω «творю») — широке епічне оповідання у віршах чи прозі про визначні національно-історичні події. У переносному значенні: складна, тривала історія чогось, що включає низку великих подій.
1) монументальний твір епічного характеру, що розповідає про значні історичні події, напр. війна та мир л. товстого, тихий дон м.
Роман–епопея — роман, сюжет якого охоплює масштабні історичні події Завдання роману–епопеї не лише показати трансформацію героя у певних обставинах, а й дати масштабну картину певної історичної події, цілої доби чи переломного моменту у долі нації.
Жанр роману-епопеї відрізняється тим, що автор показує у творі великий тимчасовий відрізок, кілька років, кілька поколінь людей, відомі історичні події, історичні особистості. У такому романі кілька сюжетних ліній вони переплітаються. Це як величезне полотно художника, де все пов'язано.