Опричнина- це надзвичайні репресивні заходи, які запровадив Іван Грозний і використав з 1565 по 1572 рік. Суть таких дій була у конфіскації феодального майна та земель на користь держави. Була боротьба та розправа з передбачуваною боярсько-княжою зрадою, посилення централізованої держави.
Опричнина – державна політика терору, що панувала на Русі наприкінці 16 століття за правління Івана 4. Сутність опричнини полягала у відторгненні майна у громадян користь держави. За наказом государя виділялися спеціальні землі, які використовувалися виключно для царських потреб і потреб царського двору.
Причини опричнини складалися наприкінці XV ст. і були пов'язані з боротьбою влади. Територія держави та населення були поділені на дві частини опричнину та земщину. На території, яка не входила до опричнину, діяли Боярська дума, накази та земське управління.
Цей захід приніс крім централізації влади величезне розорення господарського життя країни. Під час опричнини знизилася роль законодавчих органів, але разом із цим прийшли у запустіння сільське господарство, ремесла, культура. Альтернативою опричнини могли б стати планомірними реформами.