Найбільш часто вживані розміри російського силабо-тонічного амфібрахія – Чотиристопний (початок XIX століття) і тристопний (з середини XIX століття).
Амфібрахій – трискладовий віршований розмір, у якому ударний склад, другий, оточений двома ненаголошеними. Амфібрахічний ритм – повільний, величний, схильний торкатися живого, викликати смуток. Завдяки цьому амфібрахій популярний серед поетів-мислителів та поетів-філософів.
Правило просте: «неповна» стопа вважаєтьсяякщо в ній є ударний склад (тому «Вихори снігові крутячи» — це чотиристопний хорей незважаючи ні на що), і не вважається, якщо від стопи узяті лише ненаголошені склади («Тому, що я терпким смутком» — лише тристопний анапест, не чотиристопний).