У сучасній мові вираз «палацовий переворот» використовується для позначення державного перевороту, який здійснюється наближеними до зміщеного керівника людьми, тобто тими, хто перебував у владі, але на другорядних ролях.
Палацовий переворот — насильницьке взяття верховної влади з використанням військової сили внаслідок змови. Кондиції – умови вступу на престол імператриці Анни Іоанівни, висунуті Верховною таємною радою з метою обмеження самодержавної влади монарха.
Епоха палацових переворотів ― прийнята в історичній літературі назва періоду в політичній історії Росії з 1725 по 1762 роки, коли внаслідок боротьби придворних угруповань за підтримки гвардії неодноразово відбувалася насильницька зміна правителя чи його найближчого оточення.