(лінгвістичний психологізм) у мовознавстві сукупність течій, шкіл та окремих концепцій, що розглядають мову як феномен психологічного стану та діяльності людини чи народу.
Учень і соратник Гельмгольця, Вундт у 1879 році відкрив першу у світі психологічну лабораторію, де проходили дослідження феноменів свідомості методом інтроспекції. Цей рік вважається роком народження психології як науки.
Засновником психологічної течії у мовознавстві був видатний теоретик і систематизатор Хайман Штейнталь/Штайнталь (1823-1899), відомий передусім як інтерпретатор ідей В.
Штейнталь стверджував, що мова є мислення. Але на відміну предметного мислення, оперує уявленнями, мовне мислення спирається на внутр. форму мови, Т.