Сейсмічна зона (СЗ) – територія в тектонічно активній області, обмежена контуром, усередині якого за заданий інтервал часу (зазвичай п'ятдесят років) кількість сейсмічних подій з М>3 (К>9) вище за перший десяток (або не нижче певної статистично значущої величини).
Зона в межах сейсмоактивного регіону, що виділяється за комплексом сейсмологічних та геолого-геофізичних ознак.
Сейсмічні пояси Землі утворюються на межах зіткнення літосферних плит, але ніяк не на межах руху та розриву плит/в районах ковзання літосферних плит паралельно один одному.
Територія Росії в цілому характеризується помірною сейсмічності за винятком районів, розташовані в сейсмоактивних поясах. У Європейській частині Росії високою сейсмічності відрізняється Північний Кавказ, у Сибіру – Алтай, Саяни, Байкал і Забайкалля, Далекому Сході – Курильські о-ви, п-ов Камчатка і о. Сахалін.