Строфою називають частини віршованого твору, схожі за структурою: у них, як правило, однакове розташування рим та кількість рядків. Якщо вірш складається з кількох строф, кожна наступна повторює структуру першої. Поділ між строфами позначають відступом.
Відповідь чи рішення1. Рядок у строфі може бути скільки завгодно, від двох і більше – залежно від вірша та автора. Найчастіше зустрічаються твори, строфи у яких складаються із чотирьох рядків.
Строфа (ін. -грец. στροφή – «поворот») у віршуванні – група віршів, об'єднаних будь-яким формальним ознакою, періодично повторюваним з строфи в строфу. У творі, що складається з кількох строф, метрична, римічна структура кожної наступної строфи повторює структуру першої строфи.
Строфа з п'яти віршованих рядків називається п'ятивірш. Під строфою мають на увазі поєднання рядків у вірші, пов'язані між собою схожим певним ритмічним, метричним, інтонаційно-синтаксичним будовою, і навіть схемою римування в римованої поезії.