При міопатії переважно відбувається поразка проксимальних груп м'язів (м'язів тазового та плечового поясу, проксимальних відділів верхніх та нижніх кінцівок, тулуба). При поразці дихальних м'язів може бути розлад акта ковтання.
При міопатії відбувається зміна м'язових потенціалів (зменшується їхня амплітуда та скорочується тривалість). Найінформативнішим методом є морфологічне дослідження м'язової тканини. Це робиться за допомогою біопсії м'язів.
Симптоми
- двостороння слабкість м'язів плечового та/або тазового пояса (проксимальна) – важко встати зі стільця, піднятися сходами, причесатися;
- загальне нездужання;
- стомлюваність;
- можливе підвищення температури, фарбування сечі у темний колір;
- на пізніх стадіях хвороби – атрофія м'язів та зниження рефлексів.
Міопатію прийнято вважати генетичним захворюванням, оскільки точнішої інформації про причини її виникнення лікарі не мають. Відомо, що за міопатії порушуються обмінні процеси у м'язах і відбувається порушення іннервації – зв'язки м'язової тканини із центральною нервовою системою.