Характером називають сукупність якостей людини, що виявляються в особливостях її поведінки та ставлення до навколишньої дійсності. В основі характеру лежать властивості нервової системи людини, що значною мірою передаються у спадок.
Темперамент та характер мають загальну фізіологічну основу (тип вищої нервової діяльності), формування характеру залежить від властивостей темпераменту (вони можуть сприяти чи протидіяти) та соціальних взаємин.
Характер – Сукупність якостей і якостей особистості, які накладають певну печатку на всі її прояви та дії. Риси характеру визначають той чи інший спосіб поведінки людини, спосіб її життя. Характер — сутність людини, і вона не повинна «жити» окремо, своїм життям.
Характер формується протягом перших трьох років життя. Вже в три роки поведінка дитини багато в чому визначає її характер в майбутньому. Цю думку підтвердило багаторічне дослідження, результати якого нещодавно було опубліковано.