Акт вдиху забезпечується скороченням міжреберних м'язів та діафрагми (рис. 1). Міжреберні м'язи, скорочуючись, піднімають ребра, дещо повертають їх навколо своєї осі і відводять убік, а грудину — уперед. В результаті об'єм грудної порожнини збільшується в переднезадньому та бічних напрямках.
При вдиху скорочуються міжреберні м'язи. Ребра рухаються убік. Діафрагма розтягується і стає плоскішою. Це призводить до збільшення об'єму грудної порожнини.
При вдиху м'язи, що закривають міжреберні проміжки (відомі також як міжреберні м'язи), скорочуються, грудна клітка піднімається вгору і зміщується назовні, тоді як діафрагма скорочується і опускається. Це призводить до того, що легені розширюються, внутрішньогрудний тиск падає, повітря втягується.
У спокійному стані людини вдих здійснюється за рахунок скорочення міжреберних м'язів і м'язів діафрагми. При видиху під впливом своєї тяжкості ребра опускаються, м'язи діафрагми розслабляються.