Теодолітний хід – система ламаних ліній, у якій кути вимірюються теодолітом. Сторони теодолітного ходу зазвичай прокладаються по рівних, твердих і зручних для вимірювань місцях. Довжина їх 20-350 м-код, кут нахилу до 5°. Вершини кутів теодолітного ходу закріплюють тимчасовими та постійними знаками.
Ця процедура передбачає створення системи точок, закріплених у натурі, та визначення їх горизонтальних кутів з допомогою теодолита чи тахеометра. Відстань між пунктами визначається за допомогою світлодомірів, рулеток та інших приладів, що дозволяють забезпечити необхідну точність.
На стороні теодолітного ходу (на рис. 1 – 7) вимірюють при за допомогою рулетки відстань до осьової точки перпендикуляра. Потім будують у ній прямий кут і на отриманому напрямку вимірюють відстань до точки, що знімається.
Результатом теодолітної зйомки є планове становище контурів та місцевих предметів. Теодолітна зйомка зазвичай проводиться порівняно невеликих ділянках місцевості, зображуваних надалі на топографічних планах великих масштабів.