Залишалося тільки помістити зброю в вежу, в якій могли розміститися чотири людини: командир зброї (він же командир танка), навідник, що заряджає та його помічник.
Танк КВ–2 призначався для прориву могутньої ворожої оборони. Після нападу на Фінляндію в 1939 році радянському командуванню стало очевидно, що для боротьби з добре укріпленими ворожими дотами потрібна надпотужна по озброєнню машина. І вже 1940 року перші танки КВ–2 надійшли до РККА.
Маючи два типи снарядів: бронебійні з пробиттям в 110мм на звичайних і 136мм на преміумних, і фугасними з пробиттям в 86мм, кожен постріл несе в собі дивовижні 700 і 910 одиниць потенційної шкоди відповідно.