Святополк велів перехопити послів і посадити їх під замок. Провідавши звідси, половці пішли війною на Русь і взяли в облогу Торческ. Святополк одумався, відпустив послів, але половці вже не захотіли миру, а почали наступати, воюючи повсюди. Свято-полк послав до Володимира Мономаха і почав кликати його в похід.
«Повість временних літ» звинувачує Святополка в організації вбивства Бориса і Гліба, які за Ярослава були прославлені як святі мученики і були його єдинокровними братами. Згідно з літописом, Святополк послав вишгородських чоловіків убити Бориса, дізнавшись же, що брат ще живий, наказав варягам добити його.
У (1113\) м. помер київський князь Святополк Ізяславич. Він не користувався повагою киян, вважався дуже жадібним і покривав свавілля лихварів, від якого страждали городяни. Після смерті Святополка почалося повстання, жителі почали грабувати будинки бояр та лихварів, палити боргові розписки.
Святополк (Михайло) Ізясла́вич (8 листопада 1050 – 16 квітня 1113) – князь полоцький (1069-1071), новгородський (1078-1088), турівський (1088-1093), великий князь київський (1093-1113).