Брусилів ініціатор створення ударних батальйонів (нового типу) та частин смерті російської армії. 22 травня 1917 року призначений Тимчасовим урядом Верховним головнокомандувачем замість генерала Алексєєва.
В результаті Брусиловського прориву Південно-Західний фронт завдав поразки австро-угорській армії, відкинувши противника на 80-120 км. Війська Брусилова зайняли майже всю Волинь, майже всю Буковину та частину Галичини. До кінця літа 1916 року австро-угорська армія втратила понад 750 тис.
Це найбільша битва ПМВ щодо сумарних втрат: наступальна операція Південно-Західного фронту під командуванням генерала Брусилова в ході якої було завдано важкої поразки Австро-Угорщині та Німеччині та зайняті Буковина, Волинь та Східна Галичина.
Всупереч загальноприйнятій тактиці, генерал запропонував відмовитися від єдиного головного удару, а атакувати одразу по всьому фронту. Кожна з чотирьох армій Південно-Західного фронту (7-а, 8-а, 9-а та 11-а) завдавала удару самостійно, причому не один, а кілька.