Ізяслав «вся дні живота свого», як сказано в літописі, продовжував воювати з Ярославом, своїм дядьком, князем київським. Розширив територію Полоцького князівства, приєднав землі між Західною Двіною та Десною, де заснував місто Брячиславль (Браслав).. Помер у Полоцьку, 1044 року.
Ізяслав Ярославич (1024-1078) – великий князь київський (1054-1068). Згідно з Гумільовим, очолював партію західників при дворі Ярослава Мудрого. Програвши битву з половцями на Альті, одержав підтримку польського короля. «Непопулярний князь», як називає його Гумільов, був вигнаний киянами та втік на Захід.
Ізяслав Яросла́вич (у хрещенні Димитрій; 1024—3 жовтня 1078, Нежатина Нива, поблизу Чернігова) — князь турівський (до 1054), новгородський князь (1052—1054), великий князь київський (1054—1068, 70—70 ….
| Ізяслав Ярославич | |
|---|---|
| Рід | Рюриковичі |
| Батько | Ярослав Володимирович Мудрий |
| матір | Інгігерда |
| Дружина | Гертруда Польська |
Кн. Полоцький у 987-1001 pp. Володимир збудував у Полоцькій землі Місто Ізяславль і віддав його у володіння Рогнеді та її синові. Пізніше Ізяслав відновив на новому місці зруйнований вщент Полоцьк та правил там аж до смерті.