У республіці було сформовано 77-ту, 223-ту, 271-ту, 402-ту та 416-ту національні азербайджанські дивізії. Згідно зі статистичним дослідженням «Росія та СРСР у війнах XX століття» безповоротні втрати етнічних азербайджанців у війні склали 58,4 тис. осіб, у німецькому полоні перебували 20 850 азербайджанців.
Вірмени жорстоко вбивали полонених та поранених – знімали скальпи, відсікали голови та інші частини тіла, виколювали дітям очі, протикали багнетами животи вагітних жінок, живцем спалювали та ховали людей. Ці жахливі дії проти мирних жителів, вчинені всупереч законам воєнного часу, є актом геноциду.
Дипломатичні відносини відсутні з Вірменією, Республікою Кіпр, Ботсваною, Центральноафриканською Республікою, Республікою Конго, Кирибаті, Федеративними Штатами Мікронезії, Папуа – Новою Гвінеєю та Тонгою.
За перемогу над силами агресії, за трагічні помилки та прорахунки радянського військово-політичного керівництва український народ заплатив дорогу ціну. Україна втратила п'яту частину населення; на фронті загинули 1,3 млн. українців, окупанти знищили 1 млн 366 тис. військовополонених та 3,9 млн.