Пушкін був найактивнішим читачем книги: він хвалив чи ганьбив автора, сперечався чи погоджувався з ним, доповнював його або, відштовхуючись від чужої думки, розвивав свою. Часто, не обмежуючись короткими позначками на полях, він заносив свої критичні зауваження на окремі листки, що вкладаються в книгу або зошит.
Пушкін фанатично ставився до книг, він їх любив понад усе. У домашній бібліотеці поета було близько 3500 книг.
За спогадами його сестри Ольги Сергіївни, майбутній поет рано виявив полювання до читання, і вже десяти років любив читати Плутарха або „Іліаду“ та „Одіссею“ у перекладі [на французьку]…, часто забирався до кабінету батька та читав інші книги; бібліотека ж батьківська складалася з класиків французьких та філософів XVIII століття».