У православ'ї прийнято поминати покійних на 9 і 40 днів, а потім через півроку та рік після смерті. Найчастіше організують поминальний обід, на який запрошують усіх, хто добре знав покійну людину (у минулому в ній брали участь усі охочі, у тому числі прийшли з вулиці). Oct 24, 2022
Чому відзначаються саме 9 днів після смерті? Саме на 9-й день після смерті, за християнськими переказами, душа постає перед Божим Судом, де й вирішується, чи буде вона вічно в раю, чи, можливо, у пеклі. Тому сім'я повинна поминати небіжчика і молитися, щоб він отримав місце в раю.
Під час Страсного тижня, Великодня, а потім всього Світлого тижня покійні голосно не згадуються. Триває поминання на Літургії: за проскомідією, на суто єктенії («про всіх, хто раніше спочив»), а також у таємних молитвах після удостойника, – так навіть на Великдень моляться за покійних.
На сьомий, сороковий (карасунк) день та через рік (тарі) після смерті влаштовували поминки. Цими днями родичі та сусіди знову йшли спочатку на цвинтар, де над могилою відбувалися панахида та оплакування, а потім у будинок покійного, де сідали за поминальний стіл.