«Повість временних літ» перераховує дванадцять східнослов'янських племінних спілок, які до IX століття існували на широкій території між Балтійським та Чорним морями.
У Повісті минулих літ автор згадав 15 слов'янських племінних спілок – на території сучасної Росії жили три: словени, кривичі та в'ятичі. Словені заснували Великий Новгород, Ладогу, Білоозеро, Стару Руссу та Псков.
Щодо східних слов'ян, їх розселення датують VI – VIII століттями. У Повісті минулих літ перераховані племена: поляни, жителі півночі, древляни, радимичі, вятичі, кривичі, словені, волиняни, білі хорвати, уличі та тиверці. Тоді ж з'явились і звані племінні князювання.
Слов'янські племена вперше з'являються у візантійських писемних джерелах середини VI століття під ім'ям склавінів та антів. Ретроспективно у цих джерелах анти згадані в описах подій IV століття.