Якщо у 43-му у повітряних боях було збито 1090 Іл–2, то в 44-му – 882 машини, а в 45-му (на 1 травня) – 369 "Ілів".
Пілоти-винищувачі люфтваффе прозвали Іл–2 «Бетонним літаком» (нім. Betonflugzeug). За твердженням деяких радянських авторів, солдати вермахту називали його «чумою» (нім. Schwarzer Tod, дослівно: «Чорна смерть»).
Загальна кількість випущених літаків Іл–2 всіх модифікацій склало 36 163 екземпляри, а випуск штурмовиків Іл-10 до кінця 1945 р. становив 2328 бойових машин і 228 навчальних УІЛ-10 (Іл-10У).