У дореволюційному алфавіті було 35 літер. До нього входило кілька літер, які відсутні в сучасному російському алфавіті: "i", "ѳ", "ѵ" і "ѣ". «i» називалася «і десяткове»: у церковнослов'янській абетці її використовували для позначення числа десять.
Російська алфавіт (російська абетка) алфавіт російської мови, у нинішньому вигляді — з 33 літерами – існуючий з 1918 року (літера її офіційно затверджено лише з 1942 року: раніше вважалося, що в російському алфавіті 32 літери, оскільки літери е, е розглядали як варіанти однієї і тієї ж літери).
А в стародавній кирилиці — абетці, складеній у середині IX століття Кирилом та Мефодієм, їх було набагато більше — цілих 46. Брати-ченці, уродженці грецького міста Солуні (нині Салоніки), взяли за основу своєї азбуки грецькі літери і пристосували їх до звуків слов'янських мов, одна з яких стала російською.
Абетка кирилиці
Літера | Числове значення | Назва |
---|---|---|
І, Ї | 10 | і (10-річне) |
До | 20 | яко |
Л | 30 | люди |
М | 40 | мислете |