Геноцид вірмен – це фізичне знищення християнського етнічного вірменського населення Османської імперії, що відбувалося в період з весни 1915 року до осені 1916 року року. В Османській імперії проживало близько 1,5 млн. вірмен.
Основними організаторами геноциду вважаються лідери младотурків Мехмед Талаат-паша, Ахмед Джемаль-паша та Енвер-паша, а також керівник «Особливої організації» Бехаеддін Шакір. Одночасно з геноцидом вірмен, в Османській імперії мали місце геноцид ассірійців та геноцид понтійських греків.
Геноцид почався за 20 років до всіх відомих подій квітня 1915 року, коли за підтримки Англії та Німеччини турецький султан Абдул Гамід II озброїв курдські кочові племена та дозволив їм безкарно грабувати та вбивати вірменське та грецьке населення Османської імперії.
У 1915 році в поліетнічній імперії Османа проживало близько 1,5 млн. вірмен. В ході геноциду загинуло щонайменше 664 тис. вірмен.