6-струнний уд з'явився наприкінці XV – початку XVI століть, автором нововведення є Нураддін Абдуррахман, син Абдул-Кадіра Марагі, він набув широкого поширення у професійній музичній творчості.

Флорентійська мандоліна – має 5 спарених струн. Міланська – у неї 6 спарених струн, що налаштовуються на октаву вище, ніж струни гітари. Сицилійська (мандріола) – має 4 збудовані струни, що настроюються в унісон, а найнижча іноді в октаву. Цей вид мандоліни використовується в музиці народів Мексики.

Існує два основні різновиди турецької саза: -баглама (довгий саз) має 23 лади та сім струн, розділених на три групи (дві пари та група з трьох струн); – Джура (укорочений саз) має 19 ладів та шість струнякі розділені на три пари.

Балалайка – російський народний триструнний щипковий музичний інструмент із трикутним злегка вигнутим (у XVIII—XIX століттях також овальним) дерев'яним корпусом.