Перший комплекс ГТО складався всього з одного ступеня. Щоб отримати значок, потрібно було виконати 21 випробування, 15 з яких – практичні.

Введений у 1946 році комплекс ГТО характеризувався скороченням кількості нормативів (БДТО – до 7, ГТО І та ІІ ступенів — до 9), встановлено взаємозв'язок між цими нормами та програмами фізичного виховання шкіл та навчальних закладів, уточнено та змінено вікові групи.

Комплекс «Готов до праці та оборони СРСР» було затверджено постановою Всесоюзної Ради фізичної культури (ВСФК) при ЦВК СРСР від 11 березня 1931 року. Він включав I ступінь, у якому були 3 вікові групи, щоб одержати значка треба було здати заліки з 21 виду вправ.

Комплекс ГТО складається з 11 ступенів відповідно до вікових груп населення від 6 до 70 років і старше та нормативів за 3 рівнями труднощі, що відповідають золотому, срібному та бронзовому знакам.