Тютчев присвятив Пушкіну два вірші: «До одягу Пушкіна на Вільність» та «29 січня 1837 року», останнє з яких кардинально відрізняється від творів інших поетів на смерть Пушкіна архаїзованою мовою у своїй стилістиці.
1830-ті роки
- "Потік згустився і тьмяніє …", опубл. …
- "Про що ти виєш, вітер нічний …", опубл. …
- Весняні води («Ще на полях біліє сніг…»), 1829, опубл. …
- «У душному повітря мовчання…», опубл. …
- «Що ти хилиш над водами…», 1835, опубл. …
- «Вечір млистий і негоду…
- «І труна опущена вже в могилу…
- «Схід білів.
Федір Тютчев Багато років Федір Тютчев був дипломатом і працював за кордоном, а вірші писав у вільний від служби час. Його твори майже не друкували у Росії. Слава прийшла до поетові після публікацій у журналі «Сучасник», де Микола Некрасов назвав його «російським першорядним поетичним талантом».