Самураї наймали ніндзя для виконання брудної роботи, яку їм не дозволяла виконати честь. Бусі, які втратили свій статус або зганьбили себе, часто йшли в синобі і нерідко ставали лідерами (оскільки мали військовий досвід). Статус самурая в суспільстві був виразно вищим, ніж у ніндзя.
Самураї були високодуховні люди. У ніндзя а, навпаки, був понять честі, гідності і вірності. Вони мали виконати доручене завдання – диверсії, розвідка, вбивство за всяку ціну. При цьому їм необхідно залишитися не поміченими і не потрапити.
Самурай (Яп. 侍, японською також використовується слово «буси» (武士)) – у феодальній Японії – світські феодали-чоловіки, крім онна-бугейся, починаючи від великих володарів князів (дайме) і закінчуючи дрібними дворянами; у вузькому і найчастіше вживаному значенні – військово-феодальний стан дрібних дворян.
Сили сьоґунату навчалися французькими військовими радниками і перевершували імператорські війська втричі. Однак останні встигли оснастити сучасним озброєнням, включаючи кулемети. У результаті армія сьогуна була розбита, а імператорська армія увійшла в Едо і поклала край правлінню самураїв.