Суніти допускають передачу влади халіфа в результаті всенародного голосування та визнають законність правління перших чотирьох праведних халіфів – Абу Бакра, Умара, Усмана та Алі. Шіїти вважають, що влада в Халіфаті має передаватися лише серед нащадків праведного халіфа Алі та дочки пророка Мухаммеда — Фатіми.
Розкол ісламу на сунітський і шиїтський напрями перегукується про продовжувача справи пророка Мухаммеда, який має очолити всіх мусульман. Після того, як засновник нової релігії помер у 632 році н. е., його послідовники мали затвердити нового релігійного і політичного лідера.
Шиїти (араб. شيعة, [ˈʃiːʕa] — «партія», «прихильники», «прихильники»,) — напрям ісламу, що об'єднує різні громади, що визнали Алі ібн Абу Таліба (двоюрідного брата, зятя і сподвижника пророка Мухаммеда) і спадкоємцями та духовними наступниками пророка Мухаммеда.
Суніти, ахль ас-су́нна ва-ль-джама'а (від араб. أهل السنة والجماعة — «люди сунни та злагоди громади») — послідовники основного та найбільш численного спрямування в ісламі. Північна Африка, Близький Схід, Центральна та Південна Азія, Кавказ, Балкани, Поволжя та ін. араби, бербери, тюрки, індонезійці та ін.