Фашистська ідеологія полягала у тому, що арійська раса краще за інші національності. Фашисти вважали, що світ належить їм як особливої раси людей. Вважали, що по всій Землі має бути їхній закон, їхні порядки та вимоги. На їхню думку, більшу частину населення потрібно винищити, а малу залишити для служіння.
Країни першого ешелону не прийняли фашистської ідеології на початку 20 століття, тому що вона суперечила демократичному устрою. Фашизм передбачав перевагу однієї нації і переростав на націоналізм. Отже, за таких умов не дотримувалися прав людини, які відстоювали західні країни.
Фашисти оголосили за мету не просто відновлення країни, а й завоювання нових колоній з подальшим проголошенням Нової Римської (Італійської) імперії. Вже 1920-ті роки між Італією та її сусідами: Югославією і Грецією виникли напружені відносини через територіальних суперечок.
Націонал-соціалізм (нім. Nationalsozialismus), більш відомий як нацизм — німецька тоталітарна, екстремістська, ультраправа, расистська та антисемітська ідеологія та рух у 1919—1945 роках, форма фашизму. Крайня форма політичного етнічного націоналізму.